Лікар-уролог розповіла, що варто знати про сечокам’яну хворобу
13 березня – Всесвітній день нирки. Це один із найважливіших органів людини, який виконує дві важливі функції: «вимиває» шкідливі й токсичні небажані продукти обміну та підтримує баланс води, рідин, мінералів та хімічних речовин, зокрема таких електролітів, як натрій, калій, фосфор тощо.
Порушення роботи нирок може призвести до серйозних захворювань або навіть смерті.
Від чого виникають камені в нирках?
Однією з хвороб нирок, що найчастіше зустрічаються є сечокам’яна хвороба або камені в нирках. Вона діагностується приблизно у кожної десятої людини. При цьому, в останні роки простежується тенденція до розвитку цієї патології не тільки у дорослих, але й у дітей.
Причини утворення каменів в нирках різні. Значення мають і спосіб життя, і характер харчування, і супутні захворювання, і спадковість. Усі причини виникнення каменів в нирках можна розділити на дві великі групи – зовнішні та внутрішні причини утворення конкрементів.
Зовнішні причини появи каменів у нирках
- Жаркий клімат, який сприяє підвищеному потовиділенню та зневодненню організму.
- Нестача ультрафіолету.
- Гіповітаміноз А та D.
- Характер харчування – переважання в раціоні гострої, кислої, жирної, солоної їжі.
- Недостатнє споживання рідини – для нормального функціонування нирок людина повинна випивати близько 2-3 л води на добу.
- Вживання жорсткої питної води з високим вмістом солей кальцію.
- Гіподинамія.
- Шкідливі фактори робочого середовища.
- Прийом деяких медикаментів (сульфаніламіди, аскорбінова кислота).
Споживання окремих харчових продуктів може провокувати ті чи інші камені в нирках. Причини виникнення, наприклад, фосфатних каменів можуть критися в надлишку в раціоні молочних продуктів, міцного чаю, кави, шоколаду, какао. Якщо це оксалатні камені в нирках, причини виникнення можуть бути в «захопленні» такими харчовими продуктами, як щавель, салат, петрушка, кріп, селера, буряк, цитрусові, кислі ягоди і фрукти, какао, шоколад. Утворення уратних каменів можуть провокувати надмірне споживання жирного м’яса, птиці та риби, субпродуктів, а також бобових, алкоголю.
Внутрішні причини каменів у нирках
- Гіперфункція паращитоподібних залоз – гіперпаратиреоз.
- Дисфункція щитоподібної залози, гіпофіза.
- Захворювання ШКТ (гастрит, виразкова хвороба, хвороба Крона, коліти).
- Остеопороз, остеомієліт, травми кісток, які ведуть до порушень мінерального обміну та стають причиною виникнення каменів.
- Вроджені або набуті ензимопатії.
- Генетична схильність.
- Інфекційні та запальні захворювання сечостатевої системи.
- Анатомічні дефекти органів сечостатевої системи.
Симптоми каменів у нирках
До основних ознак цього захворювання належать такі: гострий біль у попереку (ниркова коліка); нудота і блювання; часті позиви до сечовипускання; біль або печіння при сечовипусканні. Сеча може бути каламутною, у ній може з’явитися кров (гематурія). У нижній частині живота або паху з’являється біль. У хворого виникає озноб, підвищення температури тіла.
За появи цих симптомів, необхідно якомога швидше звернутися за медичною допомогою.
Як діагностуються камені у нирках?
Загальний аналіз сечі – допомагає виявити наявність крові в сечі (гематурія), що часто супроводжує сечокам’яну хворобу. Крім того, в сечі можуть виявлятися кристали солей.
УЗД нирок – дає змогу оцінити стан ниркової тканини, виявити ознаки обструкції сечовивідних шляхів і гідронефрозу. Однак цей метод може не виявити дрібні камені або конкременти, розташовані в сечоводах.
Комп’ютерна томографія (КТ) – дає змогу точно визначити розмір, розташування і щільність каменів, що вкрай важливо для вибору методів лікування. При КТ можна виявити навіть дуже дрібні камені.
УЗД сечовивідної системи, рентгенографія – використовуються для виявлення кальцієвих утворень.
Екскреторна урографія – дає змогу оцінити функцію нирок і прохідність сечовивідних шляхів. Пацієнту вводиться контрастна речовина, а потім робиться серія рентгенівських знімків.
Діагностика нефролітіазу не обмежується лише виявленням самих каменів. Вона також спрямована на визначення причин їх утворення, оцінку функції нирок і виявлення можливих ускладнень. Тому лікар може призначити додаткові аналізи, наприклад, визначення рівня паратиреоїдного гормону, оксалатів у сечі.
Рекомендації хворим із сечокам’яною хворобою
Хворим рекомендовано збільшення споживання рідини (за винятком фосфатного каміння) та зменшення в раціоні кухонної солі, щоб уникнути гіпогідратації.
При сечокам’яній хворобі не можна вживати: жирне м’ясо, шкірку птиці, субпродукти, жирну рибу (лосось, оселедець, скумбрію), морепродукти, бульйони на основі таких продуктів; сало, маргарин, баранячий і яловичий жир; желе, холодець; ковбасні вироби, сосиски, копченості, солонину, рибні та м’ясні консерви; щавель, шпинат, баклажани, буряк, ревінь; цитрусові фрукти; кислі ягоди – агрус, смородину, брусницю, малину, журавлину; здобу, креми, свіжий хліб; гострі і солоні сири; маринади; яйця, особливо це стосується жовтка; гострі спеції – гірчицю, хрін, перець; каву і чай; шоколад, какао, алкоголь.
До дозволених продуктів відносяться: хліб з борошна, яка не відноситься до вищих сортів – найкраще підійде грубий помел або висівки, оскільки вони є джерелом вітамінів групи В. Можна їсти макаронні вироби, але вживати їх потрібно в помірній кількості; крупи (їх теж потрібно було вживати помірно); свіжі овочі; картоплю; нежирне м’ясо, рибу птицю; молочні та кисломолочні продукти, вони повинні бути нежирними; сир (НЕ солоний і не гострий); солодкі ягоди і фрукти – виноград, сливи, яблука, груша, кавуни.
Окрім того, важливо дотримуватися достатньої фізичної активності, уникати емоційних перевантажень.
Такі поради рекомендовані також людям із сімейним анамнезом сечокам’яної хвороби.
Сечокам’яна хвороба – патологія, яку цілком можуть контролювати і пацієнт, і лікар. Достатньо своєчасно пройти діагностику і виконувати призначення фахівців.
Наталія Грибініченко, лікар-уролог
КП «3 міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»
