Тамара Кислякова – народна артистка України, зірка полтавської сцени: до 100-річчя від дня народження
Народилася Тамара Кислякова у Полтаві 23 березня 1925 року в інтелігентній сім’ї. Ще школяркою була учасницею драматичного гуртка. Доля дівчинки складалася так, що навчатися доводилось у різних вузах, але потяг до мистецтва ніколи не полишав її, музика і театр повсякчас кликали до себе. Повернувшись після Другої світової війни з евакуації, дівчина вступила 1948 року до Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка (тепер Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М. В. Лисенка). Більше 30 років свого творчого життя віддала служінню в Полтавському музично-драматичному театрові імені М. В. Гоголя.
Першою серйозною роботою Тамари Кислякової була роль Лялі Убийвовк, згодом молодій акторці випала нагода грати Наталку Полтавку. У 60-х роках ХХ ст. головний режисер Полтавського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя, народний артист України Б. М. Прокопович обирав нову актрису на головну роль у «Наталці Полтавці». Він затвердив Тамару Кислякову. І не помилився! Бо Наталка у її виконанні була глибоко народна, щира, справжня. Це була одна з найулюбленіших ролей Тамари Іванівни. Вона грала її понад 15 років.
Тамара Кислякова володіла чудовими вокальними даними, у її репертуарі переважали психологічно складні образи. Тож акторка швидко увійшла у число виконавиць головних ролей. У її акторському, творчому доробку понад 100 ролей, основними з яких є: Маруся, Аза, Галя, Хівря («Маруся Богуславка», «Циганка Аза», «Майська ніч», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. ГулакаАртемовського), Степанида («Вій), Титарівна (М. Кропивницького), Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Анна («Украдене щастя» Івана Франка), Барба (Вій, вітерець» І. Я. Райніса), Дездемона («Отелло» В. Шекспіра) та інші. У кожній ролі актриса цілком поринала у новий образ і, навіть після прем’єри, не припиняла удосконалювати і доповнювати роль іншими відтінками, надаючи довершеної досконалості кожному образу. У ній завжди струменіла жива, мистецька думка. Тому результат творчих зусиль актриси збігався з найприскіпливішими очікуваннями шанувальників високого театрального мистецтва. За вагомий внесок у розвиток українського театрального мистецтва 1977 року Тамара Кислякова була удостоєна високого звання народної артистки України.
У другій половині ХХ ст. полтавський театр регулярно виїздив на гастролі, тож поціновувачі театрального мистецтва з найвіддаленіших куточків мали можливість насолоджуватись акторським мистецтвом трупи, однієї з яскравих зірок якої була, безперечно, незабутня Т. І. Кислякова.
Померла Тамара Кислякова 3 лютого 2001 року. Стихло відлуння оплесків, але шанувальники полтавської сцени старшого покоління і досі бережуть у своїх серцях пам`ять про філігранні образи, створені талановитою артисткою.
За матеріалами з інтернет-джерел
