Спільна власність на земельну ділянку: володіння, користування та розпорядження
Земельна ділянка може належати кільком особам одночасно, що регулюється Земельним та Цивільним кодексами України.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Суб'єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.
Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає у випадках: добровільного об’єднання власниками належних їм земельних ділянок; набуття у спільну часткову власність земельної ділянки за цивільно-правовими угодами; прийняття спадщини на земельну ділянку, за рішенням суду та в інших випадках, встановлених законом.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними, співвласників жилого будинку та багатоквартирного будинку. Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
