20 липня виповнюється 330 років від дня народження Іллі Михайловича Турчиновського, письменника, співака, актора, священника
20 липня виповнюється 330 років від дня народження Іллі Михайловича Турчиновського, письменника, співака, актора, священника.
Народився Ілля Турчиновський 1695 року у містечку Березані на Полтавщині (тепер Київська обл.). Він походив з родини сотника, виховувався в традиціях української козацької родини, де важливе місце займали шанування релігії та освіта. Ілля почав своє навчання в місцевій школі, а пізніше продовжив здобувати знання в Києво-Могилянській Академії, яку не завершив, але набута в Академії освіта мала великий вплив на його подальше життя та діяльність.
У 1710 році Турчиновський вирушив у подорож Україною та Білоруссю. Його життя було сповнене різноманітних занять: він працював писарем, вчителем, співав у церковному хорі, а також був актором, дяком та регентом. Проте у 1718 році оселився в Березані, де прийняв сан священника, що стало важливою віхою в його житті.
Турчиновський – автор автобіографічної повісті «Моє життя і страждання…», у якій він поділився подробицями свого життя. Цей твір є цінним літературним спадком, адже він не лише розповідає про особисті переживання письменника, а й дає уявлення про побут і соціальну ситуацію того часу. Автобіографія стала одним з кращих зразків прозової літератури для свого часу, характерного для творчості мандрівних дяків та студентів, які часто записували свої життєві спостереження й враження. Однак повний текст автобіографії не зберігся, і частина розповіді була втрачена. Відомо лише, що її передруковано у виданні «Киевская старина» у 1885 році та пізніше в «Хрестоматії давньої української літератури» О. Білецького.
Життя Іллі Турчиновського завершилося у похилому віці, однак, незважаючи на його відносно маловідому долю, він залишив значний слід в історії української літератури. Через свою автобіографію та інші твори він увійшов в літературний контекст як важлива постать, що відображала дух часу, його труднощі та надії.
Творчість Турчиновського, в тому числі його автобіографія, залишається важливим джерелом для вивчення української літератури та історії, відкриваючи перед сучасниками багатий культурний і духовний світ минулого.
