Звернення Сергія Сіряченка з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947. Внаслідок цих жахливих злочинів наша держава втратила мільйони людських життів. Це – чорні сторінки історії, незагоєна рана, яка пекучим болем пронизує душі не одного покоління наших громадян.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, репресії, комуністична влада створила для українців умови, не сумісні із життям.
Десятки років ми говорили про цю трагедію тільки пошепки, зі страхом та відчаєм. Тоталітарний режим робив усе для того, щоб приховати правду, викреслити з пам’яті поколінь українців навіть згадку про геноцид.
Та системі не вдалося досягнути мети – вона не зламала нас.
Сьогодні українці в усьому світі об’єднуються у хвилині мовчання та віддають шану тим, хто помер голодною смертю.
Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті! Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми не забуваємо про невинних жертв, це вияв нашої скорботи й віри в майбутнє.
