115 років від дня народження художника Василя Мироненка
9 січня виповнюється 115 років від дня народження Василя Федоровича Мироненка, українського графіка, професора (1961), народного художника УРСР (1963), члена Спілки художників України (1940).
Василь Мироненко народився 1911 року в с. Оріхівка, нині Лубенського району Полтавської області. Після закінчення школи, у 1931 році вступив до Харківського художнього інституту (нині Державна академія дизайну і мистецтв). Навчався у виладачів В. Касіяна та М. Щеглова. По закінченню інституту у 1936 році викладав у ньому, потім став завідувачем кафедри графіки. У 1961 році обраний професором. Творче життя Василя Мироненка було пов'язане з Харковом і Харківським художнім інститутом. Він був одним з найкращих офортистів. Крім пейзажів скверів і площ Харкова, художник створив офорти, присвячені містам Болгарії та Польщі, гравюри італійських міст. Навесні 1956 року здійснює поїздку до Болгарії, а восени – до Польщі з виставкою української графіки. Враження від подорожі втілилися в серії кольорових офортів «По народній Болгарії» (1956–57) і «Польські мотиви» (1957–1958).
Основні твори: серії офортів – «Українські пейзажі» (1936-41), «Україна» (1941-43), «На батьківщині І. Рєпіна», «Київ у перші дні визволення» (обидві - 1944), «Харків» (1944-50), «Відродження Донбасу» (1945-47), «Україна» (1951-54), «Індустрія», «По Італії» (обидві – 1960); серія кольорових ліногравюр «Живописна Україна» (1962–64); автолітографія «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною»; офорти – «Мені тринадцятий минало», «А дівчина при дорозі прийшла, привітала» (усі – 1939), «Німці розстрілюють мирних жителів на майдані біля пам’ятника Т. Шевченку у Харкові», «Т. Шевченко», «Біля пам’ятника Т. Шевченку» (усі – 1943), «Харків. У парку ім. Т. Шевченка» (1947), «Зима. Пам’ятник Т. Шевченку у Харкові» (1949).
Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок з 1932 р. Дебютував на першій всесоюзній виставці плаката "Плакат на службі п'ятирічки", відкритої на початку квітня 1932 року в приміщенні Державної Третьяковської галереї. Персональні виставки пройшли у Харкові (1940, 1944, 1954, 1975), Сумах (1953), Києві (1958).
Роботи зберігаються у НХМУ (м. Київ), Харківському художньому музеї, Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та інших музеях і приватних колекціях України.
