Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить...
Сорок років тому світ змінився назавжди: мирний атом став руйнівним полум’ям, а українська земля постраждала від техногенного удару небаченої сили. Сьогодні Лубенщина зібралась разом, аби вшанувати тих, хто у квітні 1986-го першим став на захист людства від невидимого ворога — радіації.
До заходу долучилися заступник начальника обласної військової адміністрації Євген Кончаковський, очільник району Сергій Сіряченко, його заступник Євгеній Сірченко та керівник апарату адміністрації Олена Пірова, міський голова Олександр Грицаєнко, голова районної ради Тетяна Качаненко, керівництво та представники громадської організації «Ветеранів та інвалідів Лубенського району «Союз Чорнобиль України», Лубенської міської громадської організації інвалідів «Ветерани Чорнобиля», міськрайонної ГО «Чорнобильці Лубенщини», ліквідатори, громадськість.
Слова вдячності та шани на зібранні адресували всім, хто ціною власного здоров'я та життя рятував світ від радіаційного лиха.
«Чотири десятиліття відділяють нас від тієї страшної ночі, але біль Чорнобиля не вщухає. Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом ліквідаторів, які захистили світ. Їхня самопожертва є вічним прикладом мужності, що особливо відгукується в наших серцях зараз, коли Україна знову виборює безпеку та майбутнє», — зазначив Сергій Сіряченко.
Під час церемонії присутні завмерли у хвилині мовчання. Після цього підніжжя пам’ятного знаку «Лубенцям-учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» вкрилося живими квітами на знак вдячності та шани.
За традицією захід продовжили на Зажур-горі у селі Мгар. Біля стели на честь померлих ліквідаторів здійнялася спільна молитва за душі тих, чиє життя обірвав смертоносний атом.
Чорнобильські дзвони б’ють уже 40 років, нагадуючи нам: героїзм не має терміну придатності. Низький уклін живим за їхній подвиг і вічна пам'ять тим, хто пішов у засвіти.
