100 років від дня народження українського художника Олександра Журбія
26 травня виповнюється 100 років від дня народження Олександра Петровича Журбія (1926–2005) – українського живописця, графіка, педагога, одного з представників мистецького середовища Полтавщини другої половини ХХ століття. Його творчість стала помітним явищем регіонального художнього життя, а сам митець належав до покоління художників, які формували повоєнний культурний простір України.
Олександр Журбій народився 26 травня 1926 року у селищі Велика Багачка на Полтавщині. Походження з мальовничого краю над Пслом значною мірою визначило тематику його майбутньої творчості. Полтавський ландшафт, сільська праця, природа та повсякденне життя українського села стали наскрізними мотивами його живопису.
Фахову художню освіту Журбій здобув у Харкові – спочатку в художньому училищі, а згодом у Харківському художньому інституті, який закінчив 1955 року. Саме харківська мистецька школа сформувала професійні засади художника, поєднавши академічний рисунок із традиціями українського реалістичного живопису.
Після завершення навчання Олександр Журбій оселився у Полтаві, з якою була пов’язана майже вся його подальша діяльність. Упродовж 1955-1959 років він викладав у Полтавському інституті інженерів сільськогосподарського будівництва, працював у студіях образотворчого мистецтва при обласному Будинку народної творчості та Палаці культури залізничників. Значну увагу художник приділяв мистецькій освіті молоді. Важливим фактом його біографії стало заснування Полтавської дитячої художньої школи, першим директором якої він став у 1962 році. Ця школа згодом перетворилася на один із провідних осередків художньої освіти області.)
Олександр Журбій прагнув зберігати індивідуальне бачення світу. Найсильнішою стороною його творчості стали пейзажі Полтавщини, у яких він тонко передавав змінні стани природи, світлові ефекти та емоційну атмосферу українського краєвиду. Дослідники відзначають притаманні його живопису чіткий рисунок, локальну кольорову гаму та уважність до деталей.
Серед найвідоміших творів художника – «Далі Полтавщини» (1955), «Вечір на Ворсклі» (1957), «Хлібне поле» (1959), «Тиша» (1961), «Сутінки під Миргородом» (1963), «Мій край рідний» (1975), «Будівники доріг» (1980). У цих роботах простежується характерне для митця поєднання ліричного сприйняття природи з темами праці та повсякденного життя. Значна частина його полотен присвячена саме Полтавщині – регіону, який був для художника не лише батьківщиною, а й головним джерелом творчого натхнення.
Від середини 1950-х років Журбій активно брав участь в обласних, республіканських і всесоюзних художніх виставках. Його твори експонувалися у Полтаві, Києві, Москві, Кременчуці. У 1961 році художника прийняли до Національної спілки художників України, що стало важливим визнанням його професійного авторитету.
Сьогодні роботи Олександра Журбія зберігаються у музейних та приватних колекціях, зокрема у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, Музеї історії Полтавської битви, літературно-меморіальних музеях Полтавщини. Це свідчить про його вагоме значення в культурній історії регіону.
Олександр Журбій помер 7 квітня 2005 року у Полтаві. Його творчий спадок залишається важливою частиною мистецької історії Полтавщини другої половини ХХ століття.
Постать художника є показовою для розуміння розвитку українського регіонального живопису радянської доби – із його поєднанням офіційної мистецької доктрини та щирого прагнення митців зберегти красу рідного краю у живописному образі.
